Та передавання фахових знань






НазваниеТа передавання фахових знань
страница3/4
Дата публикации05.02.2016
Размер338 Kb.
ТипДокументы
h.120-bal.ru > Документы > Документы
1   2   3   4

Література:

  1. Планк М. Избранные труды. Термодинамика. Теория излучения и квантовая теория. Теория относительности. Статьи и речи / Макс Планк. – М. : Наука, 1975. – 788 с.

  2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 № 24 (зі змінами згідно з Постановою КМ № 776 від 27.08.2010)

  3. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія, хімія, медицина / С. П. Вассер, І. О. Дудка, В. І. Єрмоленко та ін. – К. : Наук. думка,1996. – 660 с.

  4. Наказ МОН № 341 від 17.04.09 року «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” у вищих навчальних закладах» – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/3730

  5. Наказ МОН від 21.12.09 № 1150 «Про затвердження програм навчальної дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)"» (Зі змінами згідно з наказом МОН №259 від 29.03.2010) – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/6122

  6. Степин В. С. Теоретическое знание / В. С. Степин. – М., 1999. – Режим доступа: http://www.sibsutis.ru/images/2835_magistratura.stepin._teoreticheskoe_zananie.pdf

  7. Данилова В. С. Система мировоззренческих универсалий современной философии / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2005. – Т. 2. – № 1. – С. 47-52.

  8. Данилова В. С. Современные проблемы дисциплинарных онтологий (физика, техника) / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2007. – Т. 4. – № 1. – С. 97-105.

  9. Данилова В. С. Картины мира и методы их исследования / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2007. – Т. 4. – № 3. – С. 77-82.

  10. Данилова В. С. Основания географической картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2008. – Т. 5. – № 1. – С. 68-72.

  11. Данилова В. С. Основания геологической картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2008. – Т. 5. – № 3. – С. 88-92.

  12. Данилова В. С. Основания астрономической картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2008. – Т. 5. – № 4. – С. 95-100.

  13. Данилова В. С. Основания биологической картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2009. – Т. 6. – № 1. – С. 111-116.

  14. Данилова В. С. Экологическая картина мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2009. – Т. 6 – № 3 – С. 113-119.

  15. Данилова В. С. Химическая картина мира и ее положение в системе фундаментальных дисциплинарных онтологий / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2009. – Т. 6. – № 2. – С. 106-111.

  16. Данилова В. С. Этапы становления информационной картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2009. – Т. 6. – № 4. – С. 109-112.

  17. Данилова В. С. Философия истории на пути к формированию исторической картины мира / В. С. Данилова, Н. Н. Кожевников // Вестник ЯГУ, 2010. – Т. 7. – № 2. – С. 150-155.

  18. Кияк Т. Апологія лінгвістики фахових мов / Тарас Кияк // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VII / Відп. ред. Л. О. Симоненко. – К. : КНЕУ, 2007. – С. 18-21.

  19. Кияк Т. Фахові мови як новий напрям лінгвістичного дослідження / Тарас Кияк // Іноземна філологія, 2009. – Вип. 121. – С. 138-141. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/infil/2009_121/articles/14%20kyiak%20ling.pdf

  20. Авербух К. Я. Общая теория термина / К. Я. Авербух. – М. : Издательство МГОУ, 2006. – 252 с.

  21. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов./ О. А. Корнилов. – 2 е изд., испр. и доп. – М. : ЧеРо, 2003. – 349 с.

  22. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х томах. Том IV. Статьи, рецензии, письма. Эволюция физики. / Альберт Эйнштейн – М. : Наука, 1967. – 600 с.

  23. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов – М. : Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.

  24. Новейший философский словарь: 3-е изд., испр. – Минск : Книжний Дом, 2003. – 1280 с.

  25. Некрасов С. И. Философия науки и техники: тематический словарь справочник. Учебное пособие / С. И. Некрасов, Н. А. Некрасова – Орёл : ОГУ, 2010. – 289 с. – Режим доступу: http://terme.ru/dictionary/906

  26. Лебедев С. А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории) / С. А. Лебедев - М. : Академический Проект, 2008. – 692 с. (Серия "Gaudeamus")

  27. Куликова И. С. Обучающий словарь лингвистических терминов / И. С. Куликова, Д. В. Салмина. – СПб. ; М. : «САГА»; «Форум», 2009. – 144 с.

  28. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології): Монографія / Вікторія Іващенко. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. – 328 с.

  29. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикл. словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки / І. Б. Штерн. – К. : «АртЕк», 1998 – 336 с. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні)

  30. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

  31. Брюханов А. В. Толковый физический словарь. Основные термины: Около 3 600 терминов / А. В. Брюханов, Г. Е. Пустовалов, В. И. Рыдник. – М. : Рус. яз., 1988. – 232 с.

  32. Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – К. : Либідь, 2001. – 224 с.

  33. Струганець Л. В. Культура мови. Словник термінів / Любов Струганець – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 88 с.

  34. Лейчик В. М. Терминоведение: Предмет, методы, структура / В. М. Лейчик. – Изд. 4-е. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 256 с.

  35. Валгина Н. С. Теория текста Учебное пособие / Н. С. Валгина. – М. : Логос, 2003. – 280 c. – Режим доступа: http://dump.ru/file/5149636

  36. Вайсгербер Й Л. Родной язык и формирование духа / Й. Л. Вайсгербер. Пер. с нем., вступ. ст., комм. О. А. Радченко – Изд 2-е испр. и доп. – М. : Едиториал УРСС, 2004. – 232 с. (История лингвофилософской мысли) – Режим доступа: http://platonanet.org.ua/load/knigi_po_filosofii/filosofija_jazyka/vajsgerber_jokhan_leo_rodnoj_jazyk_i_f

  37. Мечковская Н. Б. Семиотика: Язык. Природа. Культура: Курс лекций. Учеб. пособие для студ. филол., лингв. и переводовед. фак. высш. учеб. заведений / Н. Б. Мечковская. – 2-е изд., испр. – М. : Издательский центр «Академия», 2007. – 432 с.

  38. ДК 009:2010 Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності.

  39. ДК 009:2005 Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності (NАCE, Rev. 1.1-2002).

  40. Хасанов И. А. Биологическое время / И. А. Хасанов – М. : ИПКгосслужби, 1999. – 39 с. – Режим доступа: http://www.chronos.msu.ru/RREPORTS/khasanov_biologicheskoe.pdf

  41. Ніколенко А. М. Російсько-українсько-англійський тлумачний словник з хімії. – Харків : Прапор, 1999. – 176 с. (Серія «Від А до Я»)

  42. Толковый словарь по химии и химической технологии: Основные термины / С. М. Баринов, Б. Е. Восторгов, Л. Я. Герберг и др. ; под ред. Ю. А. Лебедева. – М. : Рус. яз., 1987. – 528 с.

  43. Кант И. Метафизические начала естествознания / Иммануил Кант // Соч. в 6 т. – Т. 6. – М. : Мысль, 1966. – С. 53-176.

  44. Краткий словарь физических терминов / Сост. А. И. Болсун – Харьков : Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1986. – 200 с.

  45. Голдмен А. Иллюстрированный химический словарь: Свыше 1 500 терминов / А. Голдмен. – М. : Мир, 1989. – 270 с.

  46. Большая Советская Энциклопедия: в 30-ти т. – М. : Сов. энциклопедия, 1969-1975. – 30 т.

  47. Денисов П. Н. Еще о некоторых аспектах изучения языков науки / П. Н. Денисов // Проблемы языка науки и техники. Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии – М. : Наука, 1970. – С. 52-89.

  48. Ленин В. И. Полн. собр. соч., 5-е изд. / В. И. Ленин. – Режим доступа: http://libelli.ru/marxinew/len_new.htm

  49. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2005. – 399 с.

  50. Гінзбург М. Д. Фахові мови як інструмент формування, фіксування, зберігання та передавання фахових знань / М. Д. Гінзбург // Мова. Свідомість. Концепт: зб. наук. праць / відп. ред. О. Г. Хомчак. – Мелітополь : ООО «Видавничий будинок ММД», 2012. – Вип. 2. – С. 18-33.

1 Тут і далі цитати з російськомовних джерел подано в нашому перекладі українською.

2 У цьому абзаці збережено прийняте в оригіналі написання прикметника природничо-науковий через дефіс, зафіксоване також у деяких словниках. Правильним, на нашу думку, є написання разом (див. [3, с. 173]).

3 Категорія (від гр. kategoria – обвинувачення; ознака) – у філософії – найзагальніші, фундаментальні поняття, що відбивають найістотніші, закономірні зв'язки й відношення об’єктивної дійсності та пізнавання. Розвиток наукового знання спричинив виділення низки фундаментальних понять, які набувають категоріального сенсу, оскільки виконують стосовно конкретних царин знань функцію, подібну до категорій філософії. Такими, наприклад, є поняття вид та організм у біології. Категорії, властиві багатьом наукам (наприклад: інформація, симетрія, саморегулювання тощо), уважають загальнонауковими [23, с. 251].

4 На нашу думку, з погляду системності термінології правильніше казати про технічнонаукову картину світу.

5 У цій статті ми не розглядаємо інших форм пізнавання (художнє, міфологічне, релігійне тощо [24, с. 766]), які створюють свої картини світу: художню, міфологічну, релігійну. На відміну від наукової картини світу, яка є продуктом мислення, художня картина світу відбиває результат чуттєво-образного емоційного сприйняття світу: література створює ці образи словами, музика – звуками, живопис – графічними зображеннями тощо. Науково-мистецьку картину світу, яка поєднує поняття, пов’язані з науковим (мистецтвознавчим) та художнім пізнаванням дійсності, розглянуто в роботі [28]. Міфологічна картина світу – це цілісна система вірувань та уявлень первісної людини про будову навколишнього світу (реального та потойбічного), що ґрунтується на традиціях і міфах [9, с. 77]. У цій картині природу сприймають через богів, духів, магічні, фантастичні властивості та явища. Релігійна картина світу – це цілісне уявлення про світ, місце в ньому людини, де всі сфери людської діяльності скеровує релігія [9, с. 79]. Її головною ознакою є поділ світу на надприродний (Бога) і природний (його створіння), але за умови абсолютного панування першого над другим.

6 У [27, с. 44] їх позначено російськими термінами практическое и теоретическое познание. На нашу думку, такі терміни є невдалими, оскільки у філософії теоретичним та емпіричним пізнаванням зазвичай називають рівні наукового пізнавання [25, с. 166].

7 До емпіричних методів належать наукове спостерігання, експеримент, макетування, вимірювання, порівнювання, описування тощо, а до теоретичних – абстрагування, ідеалізування, математичне моделювання, формалізування, узагальнювання, інтерпретування, логічне систематизування тощо [26, с. 554].

8 Іноді такі ознаки є оманливими. Так, П. Єршов у «Горбоконику», уживаючи назву «чудо-юдо риба кит», висловлював народні уявлення про те, що кит – це риба, актуальні ще в XIX ст. Цікаво, що ознака схожості на рибу залишилася в сучасних загальномовних тлумачних словниках, у яких кит – це «найбільший морський ссавець, схожий на рибу (наше виділення – М. Г.)» [30, с. 538].

9 Науковий закон – основне наукове положення, що відбиває причиново-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі, техніці або суспільстві [30, с. 397].

10 Науковий принцип (від лат. principium – основа, начало) – підтверджене практикою твердження, яке використовують без доведення [31, с. 132]. Зазвичай принцип – це основне вихідне (початкове, первинне) положення певної теорії [30, с. 1125].

11 Наукова теорія – вища форма організації наукового знання, що цілісно відбиває закономірності та суттєві зв’язки досліджуваного фрагмента дійсності (наприклад, електричних явищ, механічного руху, хімічного перетворювання речовин, еволюції видів тощо). Теорія – це система логічно взаємопов’язаних понять, принципів та законів. Основні завдання наукової теорії – описувати, пояснювати та прогнозувати [46, т. 25, с. 434-436].

12 Методологія – сукупність методів досліджування, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкта її пізнавання [30, с. 664].

13 У філософії науки виділяють три рівні наукового знання (емпіричний, теоретичний та метатеоретичний) і відносять НКС до метатеоретичного рівня [25, с. 155, 167; 26, с. 217, 560].

14 У сучасному мовознавстві, починаючи з праць швейцарського лінгвіста Фердінана де Сосюра (1857-1913), розрізняють три поняття: мовленнєва діяльність (фр. langage); мова (фр. langue) – система знаків і правил їх вживання; мовлення (фр. parole) як процес говоріння (писання), що втілюється в конкретні тексти [32, с. 92; 33, с. 37].

15 Текст – повідомлення, яке є послідовність знаків, створена за правилами певної мови, і має певну змістову та структурну завершеність [33, с. 68].

16 Національна мова – засіб спілкування нації та її самоідентифікування серед інших націй [32, с. 90].

17 Такий поділ текстів не збігається з традиційним для лінгвістики текстів [35, с. 68-69] їх поділом на художні та нехудожні, оскільки до нехудожніх текстів відносять не тільки тексти, які ми називаємо фаховими, а й тексти засобів масової інформації та інші, які в нашій класифікації належать до загальних.

18 Останній чинник можна вважати несуттєвим для фізики (планети рухалися однаково як у часи Клавдія Птолемея, так і в часи Миколи Коперника), однак на цей чинник треба зважати в інших царинах природознавства, наприклад, в екології, науках про Землю тощо. Безумовно суттєвий цей чинник для техніки, яка стрімко розвивається, та для суспільства, яке змінюється, але зі швидкістю значно меншою, ніж техніка.

19 Поняття мовна картина світу (нім. Weltbild der Sprache) увів до наукового обігу Й. Л. Вайсгербер (1899 – 1985) [36], ґрунтуючись на ідеях В. Гумбольдта про мовне світобачення (нім. Weltansicht der Sprache). Поширенню цієї концепції сприяла гіпотеза лінгвістичної відносності Е. Сепіра та Б. Уорфа, згідно з якою наявні у свідомості людей системи понять, а, отже і суттєві особливості їхнього мислення, визначає специфіка мови, носіями якої вони є [29, с. 68-69, 157]. Вивчаючи відбивання світу в мові, дослідники по-різному тлумачать поняття
1   2   3   4

Похожие:

Та передавання фахових знань iconУрок узагальнення й систематизації знань (урок-подорож). Методи,...
«Засвистали козаченьки», рейтингові перфокарти, конверт із завданням, сигнальні картки, індивідуальні картки, мікрофон, ілюстрації...






При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
h.120-bal.ru
..На главнуюПоиск